Початок історії Вільшан. Від перших документальних згадок, приходу козаків сотника Ковалівського до становлення та утвердження сотенного містечка.

Цікавий артефакт було знайдено на одній з присадибних ділянок у Вільшанах. Бронзовий перстень печатка козацьких часів. Привертає увагу ненобілітований герб, що зображений на ньому. 

Топоніміка - це наука про географічні назви. Якщо повернутися до мапи, цього разу всієї України, ми надибаємо дуже цікаві сліди нашої історії.

Уривок з книги Володимира Маслійчука "Слобідська Україна"

Село Ярошовка (Ерошевка, Ярошевка, Ярошивка; Протопоповский сельский совет, Дергачевский район) находится немного в стороне от шоссе Харьков-Сумы и обозначено в многих справочных изданиях как место рождения известного путешественника и писателя Егора Петровича Ковалевского

С одной стороны, мы сейчас живем в эру колоссального развития информационных технологий. Но вместе с тем мы в самых разных сферах наблюдаем как никогда ярко выраженное засилье невежества, антинаучных стереотипов и предрассудков. В сложившейся ситуации доходит до того, что приходится, к примеру, заново делать географические открытия на территории Белгородской области.

Щоранку, їдучи на роботу, я не можу не милуватися щитом при в'їзді та виїзді з Пересічного. Усе гарно, ошатно, зграбно ззовні. Та щось змушує мою кляту вдачу непокоїтися, незручно йорзатися на сидінні маршрутки. Питання власне не як, а що написано й зображено на щитах. Проблема в даті, яка стоїть – 1635

Так сталося, що ми практично не знаємо історію наших невеликих сіл. Вивчення цієї історії – справа копітка, матеріал збирається по крихтах. Але всяке село на Слобожанщині неповторне, особливе. Саме з цих дрібниць, фактів можна робити ширші узагальнення, висновки. Маючи чимало матеріалу з історії Вільшани та навколишніх сіл і містечок, не втримуємось від спокуси поділитись хоча б дещицею

Не можна не розуміти інтересу до історії до історії цього невеличкого сільця поблизу Пересічного, бо поруч розташувався один з кращих санаторіїв України – Березівські мінеральні води. Але походження населеного пункту у цій місцевості не просто пояснити

Герби наших міст та містечок, то окремі історії.  Територіальна геральдика – чи не найцікавіша галузь історичних дисциплін. Бо за символом-зображенням приховуються людські долі, відображення уявлень, вірувань, переконань, нарешті тривала традиція – поєднання минулого й сучасного.

Невеличкий хутірець Сізьонове, поблизу Вільшан, завдячує своєю назвою Андрію Сізьону -чумаку, що заробивши чумакуванням стартовий капітал, одним з перших перейшов до капіталістичного способу господарювання. Про нього пише в своєму нарисі "Побут та звичаї українських чумаків" Г.П. Данилевський. Публікуємо тут цей нарис за виданням Русские очерки. т.1. - М.: Государственное издательство художественной литературы, 1956, де в свою чергу наведений скорочений текст за виданням
: Г. П. Данилевский. Сочинения, т. 1, 1901.

Це лише невеликий сюжет із історії збирання фольклору у Вільшані. Але сюжет доволі цікавий як і постаті маловідомих вільшанських бандуристів 

Відомий вільшанський пасічник Михайло Курилко ділится секретом приготування медовухи та розповідає історію цього старовинного українського напою. 

Свого часу ще в 90-х рр.., Володимир Маслійчук  почав був писати популярну брошурку про вільшанського сотника Семена Ковалевського і Вільшану в XVII ст. Однак задум покинув, залишився маленький і неповний на подробиці начерк,  трішки  підкоригувавши його пропонуємо вашій увазі .  Сподіваємось він буде цікавим

Ось і добігає кінця січень- найбагатшій на свята місяць року. Давайте поговоримо про зимовий обрядовий цикл народного календаря.

Просматривая дореволюционные газеты на предмет истории нашего села, в "Харьковских губернских ведомостях" от 19 мая 1903 года я наткнулся на статью "Виноделие в Харьковской губернии", в которой речь шла о том, что всегда вызывало у меня особый интерес - о виноделии в Ольшанах.