В. Маслійчук. Скільки ж років тобі, Пересічне

26 травня 2013 - Stanley

Щоранку, їдучи на роботу, я не можу не милуватися новим щитом при в'їзді та виїзді з Пересічного. Усе гарно, ошатно, зграбно ззовні. Та щось змушує мою кляту вдачу непокоїтися, незручно йорзатися на сидінні маршрутки. Питання власне не як, а що написано й зображено на щитах. Проблема в даті, яка стоїть – 1635. Себто, щиро шановане Пересічне існує саме з оцього року. Буду відвертим, я не знаю чия нестримна фантазія уткнула ті числа туди, але певний в одному, власне цього разу як особа, що впродовж майже десяти років займається місцевою історією XVII-XVIII ст., в жодному документі 1635 року, відомому мені, населеного пункту під назвою Пересічне немає. Дата взята цілком ймовірно і здавнює вік населеного пункту більше ніж на двадцять років. З яким істориком порадилися особи, що проектували той знак мені теж невідомо, може його інформація істотно змінить мої уявлення про початки заселення Харківщини, та й власне про історію самого Харкова, заснованого, як виявляється, пізніше за Пересічне, 1654 року?
Перші згадки про населені пункти теперішнього Дергачівського району навряд чи сягають далі 1655 року. Стійкі поселення тут з'явилися уже після перших бур та перемог козацької революції. До цього письмових згадок про поселення на території району нам просто не траплялося. І оцінювати початок населеного пункту, слід не в уявних площинах, а конкретно за першою безпосередньою письмовою згадкою. Таким чином, Пересічне, як Вільшана та Деркачі, вперше згадується в переписі околиць Харкова 1660 року, дані цього перепису, між тим, надруковані. Тобто, датою заснування цих поселень мусимо взяти 1660 рік. Дуже вірно з цього приводу поступили у м. Люботин, яке теж вперше згадується у тому переписі. Датою початку міста люботинці вважають 1660 рік. Жодних претензій у фахових істориків. Так само, перші згадки про Гаврилівку та Сінолицівку, 1662 рік, у документі про відмежування земель цьому ж Пересічному. Курязький Преображенський монастир існує з 1673 року, отже, й сільце Подвірки може починати свій відлік від початків цього монастиря. При тому – це така чудова нагода для Подворок посвяткувати день селища саме на Преображення Господнє,  на яблучний Спас, 19 серпня.
Здавнення віку – характерна риса місцевих краєзнавчих студій і діяльностей місцевих адміністрацій. Не вважаємо те доречним. Здавненість віку не прикрасить сьогодення, а якщо, пробачте, не вірно зображувати минуле – то це привід задуматися як над компетенцією сучасного керівництва, так і власне на потребі місцевого населення в історії, яку можна просто довільно вигадати. Абсолютно не дорікаємо в тому місцевим шанувальникам старовини, але історик мусить користуватися перевіреними фактами, хоча, звичайно, від помилок і припущень незафрахтований ніхто, навіть автор цього нарису. Тобто, уважніше ставимося до надбань минулого! Цінуймо той скарб, що передається від покоління до покоління, ретельніше зважуймося, працюючи з історичними свідченнями, на певні висновки!
Хочеться того пересічанам чи ні, але дату на щиті доведеться змінити, будь хто, пошкодивши той щит, може уникнути відповідальності банально, взявши консультацію у фахівців Харківського національного університету про справжню дату заснування містечка, з письмовим підтвердженням. Дата неправильна, отже її можна збити. Ну чим не юридичний прецендент, яких сила у нашій складній сучасності.
Узагалі мешканцям Пересічного можна й слід пишатися не тією штучною здавненістю, а діячами дещо пізніших часів. Взяти, наприклад, діяльність пересічанського сотника, що вислужився з „низів”, ставши навіть полковим суддею Харківського полку, Андрія Головашича (1732-1757рр.), за керівництва якого Пересічне з невеличкого сільця перетворилося на істотний центр Харківського полку, діяльність славнозвісної родини Ковалевських, що мала маєтності біля містечка. В пізнші часи Пересічним захоплювався художник М.Дерегус, композитор Я. Степовий. З містечка вийшли десятки славетних людей. Узяти ще для прикладу таку особу як Василь Пащенко-Тряпкін, уродженець цього села, саме ця особа, одна з найбагатших в Харкові, зі своїми підручними прикажчиками пересічанами обладнала й забудувала харківський Благовіщенський базар в середині ХІХ століття. І сьогодні Пересічне – це дійсно край трудівників, чудових та талановитих людей. Це більша підстава для гордощів.
Для тих хто хоче й всіляко силується збільшити вік свого населеного пункту, радимо робити те обґрунтовано й після консультацій з фахівцями. Врешті-решт, через історичні свідчення люди креслять кордони і починають війни. Будьте обережнішими з минулим!




  © Фото Sloboganin

Коментарі (5)
Baggins # 29 травня 2013 в 11:16 0
Да, теперь эти тенденции доходят до маразма. В Богодухове дела обстоят еще интереснее. Имеется смелое, но при этом ошибочное предположение преосв. Филарета Гумилевского о том, что древнее поселение Дьяков острог находилось на территории сомременного Богодухова. Однако имеются прямые свидетельства из документов о том, что острог находился в другом месте, гораздо ближе к Мурафскому шляху. Но филаретовские легенды почему-то имеют у общественности куда больший вес... Николай Беляев, местный краевед (ныне покойный), даже "вычислил" точное местонахождение острога - центр городского парка (я сам никогда там не был, насчет деталей могу ошибиться). Сейчас местные энтузиасты пошли еще дальше. На месте, указанном Беляевым, якобы раскопали остатки какого-то укрепления незапамятных времен, и весь народ уверен, что это и есть тот самый Дьяков острог...

То, что сейчас делают деньги и амбиции тех людей, которые эти деньги имеют, поисанию не поддается. Конкретно здесь мы имеем не банальный придорожный щщит (SHIT), а уже осознанную и целенаправленную фальсификацию истории нашего края...

Кстати, о "перлах" Гумилевского. Насчет происхождения названия нашего села, переселенцев и т. д. Владимир Леонтьевич сказал в свое время замечательные слова: "Здесь ключевое слово - "РУИНА"". То есть, слова Гумилевского можно понимать наоборот. Нет, наша Ольшана не была раньше той, но в эпоху Руины "та" Ольшана была стерта с лица земли, а восстановили ее "обратные" переселенцы из... скажем так, Слободской Украины. Этим и объясняется сходство наречий, названий местностей и т.п.
Stanley # 29 травня 2013 в 12:56 0
Тут ще показовішим є маразм з російським Бєлгородом. Нинішня "офіційна" історія стверджує, начеб-то Бєлгород був заснований ще в часи Київської Русі як..... заміська резиденція князя Володимира laugh Уявіть, "заміська резиденція" за 500 км, та ще в ті часи, коли така подорож зайняла б не один тиждень.Насправді ж, дійсно в літописах згадуєтся заміська резиденція зі схожою назвою, але це нинішнє містечко Білогородка під Києвом і до Бєлгорода не має жодного стосунку.
Ну а що, до відновлення Вільшани Богуславської зворотніми переселенцями, версія цікава, але справа в тому, що історія тієї Вільшани досліджена значно краще за нашу, і цю версію не підтверджує.
Baggins # 29 травня 2013 в 14:09 0
Источники по истории Ольшанки Богуславской есть? В частности те, которые не подтверждают версию об обратных переселенцах из Восточной Украины... Известно, что конкретно наших ольшанцев Польша звала в те края на выгодных условиях еще в 1680-м году
Stanley # 29 травня 2013 в 14:54 0
Ну якісь джерела, безперечно, існують, напідставі чогось же робились дослідження. Інша справа, наскільки вони достовірні, нічого стверджувати не берусь. Ну а щодо зворотнього переселення наших вільшанців за Дніпро, то тут безперечно, факт мав місце, ніхто не сперечаєтся. Але назву вони принести туди не могли, адже та Вільшана згадуєтся в письмових джерелах XVІ століття.
Хоча, ось що цікаво, якщо спиратись на письмові джерела, то виявляєтся Вільшана Богуславська лише на якихось 60 років старша за нашу..... Все що раніше там з області легенд.
Baggins # 10 червня 2013 в 10:49 0
То есть, как ни странно, наш местный топоним, впервые упомянутый ок. 1552 года, старше Ольшанки Богуславской. Насчет документов 16 века - не знаю, всегда думал что Ольшанка богуславская основана в самом начале 17-го века. Щяс полезу проверять... Ага, 1598 год. А название речки Ольшанки относят к 12 веку. Наша речка - вряд ли "младше", но этого не докажешь.

Что касается обратных переселенцев, то яс дело, никакой речи о связи их с названием села быть не может. Я совсем о другом - о сходстве наречий, названиях хуторов и т. п.

← Назад

Яндекс.Метрика